Як поводитися із конфліктною дитиною? Поради батькам та педагогам.
1. Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Тактовно коригуйте недружні погляди або бурмотання з образою собі під ніс.
2. Припинивши сварку, не звинувачуйте іншу дитину в її виникненні, захищаючи свою. Прагніть об’єктивно розібратися в причинах, що її спровокували.
3. Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії дитини, які спричинили його. Спробуйте разом знайти інші можливі способи виходу з конфліктної ситуації.
4. Не обговорюйте в присутності дитини проблеми її поведінки. Вона може затвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і продовжуватиме провокувати їх.
Не завжди слід втручатися у сварки дітей, потрібно надати їм можливість самим порозумітися і навчитися спілкуватися. Проте, якщо під час гри одне з них завжди перемагає, а інше виступає «жертвою», слід перервати таку гру, щоб запобігти формуванню боязкості у переможеного.
10 фільмів, які варто подивитися разом з дитиною
Загадки: цікава гра для розвитку кругозору та стимулювання мислення
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
1. Ніколи не залишайте дитину вдома саму, хоча б до 10-12 років. Пам’ятайте: може трапитися усе що завгодно, і достатньо тільки однієї фатальної випадковості, щоб потім пам’ятати про неї все життя. Будь-яка квартира містить масу небезпек для дитини. Їх спектр величезний: від мимоволі включеного газу або випадкової пожежі, що сталася в результаті короткого замкнення електропроводки, — до цілеспрямованого вторгнення чужої людини. Усе це може спричинити непоборні наслідки.
2. Ніколи не випускайте дитину саму на вулицю після 21 години, хоча б до 10-12 років, навіть улітку. Не залишайте дитину саму біля входу в магазин, у аптеку, відділення зв’язку, у дворі, навіть біля власного під’їзду. Також на дачі дитина ніколи не повинна сама гуляти за межами вашої ділянки. І тут може трапитися всяке, достатньо тільки однієї фатальної випадковості.
3. Наполягайте на тому, щоб ваша дитина на все життя чітко засвоїла: треба з підозрою ставитися до чужих людей. Увесь світ для дитини повинен жорстко ділитися на «своїх» і «чужих». Чужому не можна відкривати двері. З чужим нема про що розмовляти в дворі. Від чужого на вулиці не можна приймати подарунки. Із чужим не можна нікуди йти, сідати в автомобіль, виїжджати на автобусі і т. і. Із чужими людьми ніколи не можна сідати в один ліфт.
4. Виховуйте в дітей спостережливість. Повірте, вона буде корисна як для них, так і для вас. Дитина повинна вміти уважно дивитися на всі боки й помічати все, що відбувається навколо. Діти часто помічають те, що ми, дорослі, пропускаємо «поза очима». Навчіть дитину не просто спостерігати, а ще йрозповідати вам про все, що вона помітила незвичайного у дворі, на вулиці, навкруги, на дачі. Не виключено, що її дитячі спостереження приведуть вас до серйозних висновків.
5. Дитина повинна знати: усе, необхідне для неї, вона одержує від вас – батьків. У крайньому випадку, від когось, але у вашій присутності і, обов’язково, за вашим схваленням. Значить, нічого не можна підбирати на вулиці — ні яскравої іграшки, ні гарного папірця. Значить, ніколи й нічого не можна брати в незнайомих людей — ні морозива, ні тістечка, ні напоїв, ні цигарки, ні шприца.
6. Дитина не повинна приносити в будинок нічого з того, що вона все-таки може знайти у дворі або на дачі. Ні кинутої кимось іграшки, ні забутої авторучки, ні яскравої бляшанки, ні симпатичної пляшки, ні знайденої на лавці книги, ні викинутого кимось конверта з рідкісною маркою, ні бездомного собаки, ні приблудної кішки. Усе це може бути джерелом реальної або потенційної небезпеки.
7. Ніякі дитячі сльози ніколи не повинні стати мотивом для того, щоб ви послабили пильність. Ваше слово завжди повинно значити саме «ні», а не «мабуть». Дитина повинна твердо знати й розуміти слова «можна» і «не можна». Усе, що ви визнаєте припустимим для дитини (нова іграшка, собака, кішка), повинне пройти через ваші руки, бути перевірено вами й відповідним чином оброблено.
8. Навчіть дитину не розповідати «першому зустрічному» про ваш сімейний статок, місце роботи й посади батьків.
Інтернет
Під час засідання 16 березня 2022 року Уряд ухвалив постанову bit.ly/3KPsIyq Кабінету Міністрів України «Про особливості акредитації освітніх програм, за якими здійснюють підготовку здобувачі вищої освіти, в умовах воєнного стану».
Метою проєкту рішення є створення правових передумов для видавання документів про вищу освіту випускникам закладів вищої освіти у 2022 році, зважаючи на неможливість проведення повної процедури акредитації освітніх програм Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти в умовах воєнного стану.
Відтепер термін дії акредитаційних сертифікатів закладів вищої освіти (наукових установ) зі спеціальностей та напрямів підготовки та сертифікатів про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, що були чинними на 24 лютого 2022 року, продовжується до 1 липня року наступного за припиненням або скасування воєнного стану в Україні.
Також Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти тимчасово дозволяється проведення акредитації освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, у віддаленому (дистанційному) режимі, а також ухвалення рішення про умовну (відкладену) акредитацію освітніх програм без проведення або із частковим проведенням акредитаційної експертизи без оплати вартості акредитації закладом вищої освіти.
У зв’язку із численними зверненнями, що надходять до МОН щодо особливостей застосування норм трудового законодавства, дистанційної форми роботи під час дії правового режиму воєнного стану, Керівникам департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних (військово-цивільних) адміністрацій, а також керівникам закладів освіти надіслані чергові роз’яснення bit.ly/3KMAgBY.
Раніше МОН наголошувало bit.ly/3whhG12 про заборону керівникам органів управління освітою та/або керівникам закладів освіти примушувати працівників (педагогічних, наукових, науково-педагогічних тощо) до написання заяв про відпустку без збереження заробітної плати.
Докладніше: bit.ly/3thq3aF
З огляду на наявну загрозу життю і здоров’ю учасників освітнього процесу внаслідок збройної агресії російської федерації та оголошення в Україні воєнного стану є потреба зарахувати дітей дошкільного віку внутрішньо переміщених осіб до закладів освіти за місцем тимчасового проживання.
Відповідне роз’яснення bit.ly/3MVl9YS направлене керівникам департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних (військово-цивільних) адміністрацій із проханням сприяти зарахуванню дітей дошкільного віку внутрішньо переміщених осіб до закладів освіти.
Зарахування дітей дошкільного віку внутрішньо переміщених осіб здійснюється згідно з відповідним наказом керівника закладу дошкільної освіти. До заяви про зарахування дитини додаються:
копія свідоцтва про народження дитини; медична довідка, що видана місцевим органом охорони здоров’я.
В умовах війни багато хто вимушено переїжджає в інші регіони України та за кордон. Не завжди під час переїзду українці мають можливість узяти з собою всі документи, а в деяких випадках документи могли бути втрачені. Проте наразі можна отримати копію висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи в автоматизованій системі АС ІРЦ.
Інструкція щодо завантаження документів тут bit.ly/367NH0z.
Допомога дітям з особливими потребами у надзвичайних ситуаціях/ тренінг від ізраїльських фахівців
УЧИМ РЕБЕНКА РАЗГОВАРИВАТЬ
ЮНІСЕФ і МОН запустили дитячий онлайн-садок
Поради психолога: 25 чудових занять з дітьми
Заняття для дітей за методом Марії Монтесорі:
1.Контакт з папером
Знадобиться: лист наждачного паперу, лист гладкого картону (розрізати на 6 однакових деталей), кошик.
Ось класична діяльність в стилі Монтессорі, щоб поліпшити тактильні відчуття, які підходять для самих маленьких дітей. Мета завдання полягає в тому, щоб розпізнати тактильну різницю між гладкими і шорсткими поверхнями, тому ви повинні почати з двох типів, один абсолютно гладкий, а другий дуже грубий.
Важливо зручно розташуватися, щоб дитина могла бачити перед собою кошик. Розкладіть наждачні та картонні прямокутники в ряд перед малюком, торкайтесь їх по черзі, називаючи гладкими або грубими. Потім повторіть операцію з тією ж послідовністю, однак шукайте тільки гладкий папір серед розкладених фігур.
Дайте дитині два аркуші паперу і попросіть її доторкнутися до них пальцями, вказуючи де «гладкий» і «грубий». Потім змішайте всі частини в кошику і дозвольте дитині самостійно розділити на гладкі та грубі шматочки.
Також, можете пропонувати ігри, які стимулюють тактильне знання, використовуючи інші матеріали, наприклад, листя, каміння, і т.п.
2. Гра з тканинами
Що вам потрібно: 6-8 відрізів різних тканин (по 2 однакового типу тканини), кошик.
Після перших вправ з гладкими і грубими матеріалами ви можете перейти до тактильного досвіду з тканинами, які розширюють здатність дитини оцінювати, класифікувати і зіставляти різні якості (можна використовувати бавовну, мереживо, оксамит, вовну, шовк).
Ви повинні підготувати по два відрізу кожної тканини, і скласти їх в кошик. Запропонуйте дитині з закритими очима діставати з кошика клаптики, і розпізнавати два однакових відрізи тканини.
Ви можете спочатку ознайомити дитину з видами тканин, розмістивши їх в парах або від найгрубіших до самих гладких, а потім починайте вправу. Згідно з методом Монтессорі, добре починати з самого простого досвіду, поступово збільшуючи труднощі.
3. Вгадай об'єкт
Що необхідно: мішок, коробка, рушник, різні фігури і предмети, іграшки.
Щоб сприяти розвитку дотику (точніше, тактильної пам'яті), кумедна гра - запросити дитину вгадати ряд об'єктів, доторкнувшись до них. Для малюків корисно починати з 3 об'єктів і поступово збільшувати число.
Перш за все, ви повинні показати дитині предмети, які ви обрали, і помістити їх в коробку, вимовляючи їх назви, щоб дитина також могла вивчати нові слова.
Потім попросіть її закрити очі і покладіть в мішок один предмет, інші прикрийте рушником. У цей момент попросіть малюка здогадатися, що лежить в мішку, вільно торкаючись предмета руками і вивчаючи його.
Якщо вам здається, що дитині складно, допоможіть йому якоюсь підказкою, наприклад: «це кругла річ?»
Як тільки перший загадковий об'єкт буде вгадано, продовжуйте те ж саме для всіх інших, поки коробка не стане порожньою.
Щоб ускладнити гру, помістіть 2 і більше предметів в мішок і продовжуйте заняття.
4. Вивчення форми, розміру і маси
Потрібно: 10 кубиків з дерева (або картону) різного розміру
Ось просте заняття, яке дозволяє дитині познайомитися з формою, розміром і масою. Коли дитина бере в руки великі кубики, вона розуміє, що вони найважчі.
Розташуйте кубики перед дитиною, створюючи із них сходи. Потім запропонуйте дитині зруйнувати вежу (чудова ідея!). Попросіть малюка відновити споруду відповідно до тієї, що була повалена.
Більш складним завданням, яке допоможе малюку отримати уявлення про розмір, стане побудова горизонтальної шкали, зліва направо, від найменшого кубика до найбільшого.
7 порад, як підтримати дитину в дорозі:
1. Розкажіть дитині про дорогу та причину поїздки. Проговоріть з дитиною, за можливості, куди ви їдете та чому, навіть якщо ви самі ще точно не знаєте (наприклад: «Ми їдемо шукати укриття і місце, де буде безпечніше. Ми будемо зупинятися, аби перепочити. Щойно ми знайдемо безпечне місце – ми повідомимо тобі про це»). Зазначте напрямок руху та озвучуйте станції під час дороги – це допоможе дитині відчути, що ситуація має визначеність та управління.
2. Надайте відчуття безпеки та зв’язаності. Запропонуйте дитині взяти в дорогу з собою улюблену іграшку, річ, предмет. Іграшка може відволікти дитину і улюблені речі надають відчуття зв’язку з домом та усього звичного. Дитина може обійняти іграшку, коли їй страшно або сумно – це допоможе їй заспокоїтись.
3. Проговоріть правила поведінки в дорозі. Заради безпеки важливо проговорити правила, як під час дороги діти можуть комунікувати з дорослими (особливо, якщо дорослий знаходиться за кермом). Коли ви зупинятиметеся на блокпостах, важливо поводитися тихо, не визирати з вікон і у жодному випадку не виходити з машини/автобусу.
4. Спостерігайте за станом дитини та реагуйте на її потреби. Важливо час від часу запитувати, чи хоче дитина їсти, пити, в туалет. Щоб перевірити реакцію дитини та підтримувати з нею контакт під час дороги, ви можете придумати кодове слово для своєрідної «переклички» (наприклад, з малюками: «Я тобі буду казати «Ту-Ту», а ти відповідай мені «Ш-ш-ш»).
5. Стабілізуйте емоційний стан. Проговорюючи стани та емоції, звуками та через тіло, можна допомогти дитині впоратися з рівнем емоційної напруги. Якщо вона злиться, то може витягнути руки, зтиснути кулачки, міцно заплющити очі, а потім розкрити долоні, струсити руки і відкрити очі (зробити декілька разів). Також і озвучування допомагає дитині впоратися з емоційним виснаженням. Запропонуйте дитині погиркати, як ведмідь, проспівати звук «Аааа» чи «Оооо», спільно співати пісень.
6. Допомагайте дитині справлятися з втомою. Дитина може швидко втомлюватись від довгої дороги, в неї можуть заніміти кінцівки тощо. Допомогти активізувати тіло, посилити кровообіг можна шляхом поплескування по всьому тілу. Це може робити і сама дитина, і доросла людина, яка знаходиться поруч. Щоб переключити увагу дитини, запропонуйте їй пограти в ігри: повигадувати та позагадувати одне одному загадки, пограти в «Їстівне – не їстівне», в слова тощо.
7. Дбайте про себе. Турбота про себе – це турбота і про ваших дітей. Відслідковуйте втому, слідкуйте за вашим диханням та потребами організму. Намагайтеся так само давати собі перепочинок. Для зняття напруги та втоми ви можете за можливості масувати мочки вуха, пити воду повільними ковтками тощо.
Онлайн-платформа Creative Practice. Освітня платформа відкрила безкоштовний доступ на всі курси. Без будь-яких обмежень — теорія і практика.
Для доступу до курсів достатньо просто реєстрації на платформі.
Якщо бачите дитину без дорослих:
1. Переконайтеся, що дитина дійсно без супроводу.
Можливо, дорослі просто кудись відійшли? Попитайте людей поруч, чи не знають вони дитину.
2. Запитайте в дитини, як її звати і звідки вона.
Спробуйте дізнатись, коли востаннє вона бачила маму/тата чи іншого дорослого, який був з нею.
3. Відведіть дитину в тепле і безпечне місце, де є інші дорослі (зала очікування вокзалу, відділ поліції, волонтерський центр).
Проте неподалік від місця, де знайшли дитину, на випадок, якщо знайдуться її родичі. Не залишайте дитину на самоті.
4. Зателефонуйте 102, повідомте найближче відділення поліції або зверніться до представників місцевої влади. Не забудьте передати інформацію, яку вам вдалося дізнатися про дитину.
АРТ-ТЕРАПІЯ ПРИ РІЗНИХ ПОЧУТТЯХ від Вікторії Назаревич
* Як заспокоїти дитину*
Що сказати дітям у цей непростий час
Важливо! Тілесні ранкові ігри для дітей від Світлани Ройз (важливі в будь-який час - дітям і дорослим, але вранці саме зараз вони просто необхідні)
Від нашої "тілесності" зараз буде залежати, як ми впораємося із емоційним навантаженням, травмуванням.
Доброго ранку, носик, доброго ранку щічки, доброго ранку вушка,доброго ранку шийка, доброго ранку плечики і т.д. - торкаємося різних частин тіла, промовляючи слова (можливо, цілуючи). Треба пройтися по всьому тілу. Ліпка - розминати тіло, як тісто, чи пластилін Колобок - спочатку "засипати" муки - пройтись легкими рухами по всьому тілу, потім,"налити" води - рухи, що гладять. Ліпимо тісто, а потім робимо колобок - дитина сидить, обійнявши себе руками. А ми її обіймаємо за спинку. Розкриваємо руки - колобок "випікся" Поцілунки - квадратный, трикутний, овальний - цілувати лобик чи щічку багатьма поцілунками так, щоб їх послідовність утворила форму Якого кольору поцілунок (є прекрасна книга "якого кольору поцілунок) - наприклад, я тебе зараз цілую жовтим поцілунком, малиновим, райдужним в т.д Люлечка. Сісти за дитиною, обіймаючи її за спинку, можна погойдатися Обійманці - обійми мене, сильніше, ніж я Кенгуру - дитина сідає животик к нашому животику і міцно обіймає Призначити дитину головною по рахунку обіймів Діду - діду, де ти там, не морозь (щічки, носик, попу,животик, ніжки..)...... нам - дорослий каже слова,торкається до якоїсь своєї частини тіла. Діти - називають її і також торкаються. Потрібно пройтись по всьому тілу Коврик - простукати себе, все тіло,мов коврик Орангутан - стукати із криком Яяяя себе по грудній клітині, мов мавпа Торкатися один одного "різними доторками" - як зайчик, як змія, як лисиця хвостиком Сніговик - "ліпимо" із тіла дитини сніговика. Просимо напружити всі м'язи, наче він змерз. А потім "гріємо сонечком" - - а зараз вийшло сонечко в сніговик тане. І дитина розслабляється Очищення. Сонечко чи вода проходить (із нашими торканнями) по тілу зверху донизу - і змиває, освітлює все, що напружує, лякає, заважає Малювати на животику, спині різні букви чи прості форми, а дитина має вгадати, що це Домик .ти Домик - це у тебе підлога, (ніжки) стіни (проходимо по всьому тілу доторками),криша - голівка. Ти в домику. (Можна покласти руку на серце) Квітка чи дерево. Запитати у дитини, ким вона хоче бути, якої квіткою, чи деревом. Торкнутися стоп - (в тебе дуже міцне коріння, воно із землі бере все, що потрібно для життя і міцно тримає тебе.) . Торкнутися боків (У тебе такий стрункий сильний міцний гнучкий стовбур. Він може зігнутися, може схилитися, але він ніколи не зломається. Він витримає всі вітри та урагани). Торкнутися голівки - (а це твоя крона - красива, ніжна, соковита, сильна). Ти - дерево Життя. Важливо пам'ятати, що зараз діти і дорослі навряд чи зможуть грати в ігри, робити практики із закритими очима - поки що ми можемо намагатися контролювати всі процеси
Торкаємося тільки частин тіла, закритих одягом
Наші доторки - не поверхневі, не лоскочуть, а трохи проминають
Дитина може якусь гру просити повторювати багато разів - ця гра для неї найтерапевтична
Міністерство освіти і науки України
Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет зазначив https://t.me/SerhiyShkarlet/710, що бойові дії в окремих регіонах продовжуються, і наше головне завдання – зберегти життя кожного громадянина нашої держави. Але освітній процес bit.ly/35RABUS ми маємо запустити, принаймні хоча б у тих регіонах, де на сьогодні це можливо і безпекова ситуація дозволяє.
Отож, у зв’язку з тим, що в частині регіонів України зберігається реальна загроза для життя та здоров’я мирних мешканців, а в більшості регіонів по кілька разів на день оголошується повітряна тривога, рекомендуємо після завершення канікул організовувати роботу закладів освіти в залежності від конкретної ситуації:
тимчасове призупинення освітнього процесу (виконання працівниками закладів освіти заходів та завдань, що визначені військово-цивільною адміністрацією); організація освітнього процесу за дистанційною формою навчання або використання її елементів (за погодженням з військово-цивільною адміністрацією).Міністр підкреслив, що у місцевостях, де сьогодні не ведуться активні бойові дії, продовжує стабільно працювати інтернет і там можливо організувати дистанційне навчання або використовувати окремі його елементи, зокрема для учнів, які були евакуйовані з небезпечних територій, рекомендовано розпочати освітній процес.
Міністерство освіти і науки України
Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет повідомив https://t.me/SerhiyShkarlet/709, що об’єднавши зусилля з Комітетом з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України, освітянською та батьківською спільнотами виходимо з пропозицією про одноразову зміну алгоритмів щодо державної підсумкової атестації для учнів 11 класу та вступу до закладів вищої освіти України у 2022 році.
Враховуючи правовий режим воєнного стану, який спричинений військовою агресією Російської Федерації, агресивність російських військових і терористичних угруповань до національної системи освіти та науки, пропонуємо скасувати складання державної підсумкової атестації (ДПА), зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), єдиного вступного іспиту (ЄВІ) та єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ) як конкурсний критерій доступу до освітніх послуг.
“Таке рішення є непростим, але необхідним! Адже наше головне завдання знизити рівень будь-яких стресів для дітей. Вони проживають непростий період сьогодні, і ми маємо докласти всіх зусиль, щоб цей період хоча б якось пом’якшити”, - підкреслив Міністр.
Сергій Шкарлет, також зазначив, що відміна ЗНО сьогодні необхідна для збереження студентського контингенту, національного інтелектуального потенціалу, стимулювання до навчання в Україні, навіть у такий скрутний для нашої країни та суспільства час.
Вправа для зняття напруги
ЯК ВГАМУВАТИ ТРЕМТІННЯ ТІЛА ПІСЛЯ СИЛЬНОГО СТРАХУ: 3 ТЕХНІКИ
Що казати дитині, яка в евакуації?
Найперше хочу донести до кожного, коли з території війни забирають дітей та людей похилого віку, хворих та немічних - це особлива форма допомоги армії, тому що для забезпечення безпеки та підтримки життєдіяльності вони потребують допомоги інших.
Цими питаннями найчастіше займаються волонтери. Однак не потрібно зловживати і розпорошувати ресурси людей, які спроможні допомогти солдатам. Не заважати військовим робити свою справу.
Якщо ваша дитина в евакуації та в безпеці, щоб не відчувати потім синдрому «вцілілого» вони теж мають працювати щодня на перемогу.
Які настанови мають дати батьки:
1. Ми маємо бути сильними та здоровими, щоб потім допомагати відновити Країну
2. Ми маємо час, щоб доносити світу правду про жахливі події, діяти в інтернет-просторі на перемогу
3. Ми маємо підтримувати та допомогти тут тим, хто не зможе адаптуватись та втрачає віру
4. Ми маємо молитись за перемогу, щоб ті, хто залишився були під Божим захистом
5. Ми маємо отримувати знання та показувати себе дійсно гідними підтримки
6. Ми маємо витримати та повернутись, щоб з новими силами допомагати тим, хто постраждав
7. Ми маємо з повагою та розуміння ставитись до вибору кожного, притримуватись толерантності, не висловлювати власні думки, як добре, а як ні. На війні вирішує сам що йому робити
8. Ми маємо підтримувати всіх хто залишився боронити твій дім, бо якщо їх там не буде і дома твого також не буде
9. Ми маємо бути разом де б ми не були, і якщо зараз ти в безпеці це добре, шануй це і людей, які дали тобі цю можливість.
Українські діти сьогодні стали свідками страшної реальності. Їхнє дитинство проходить в укриттях, і це великий стрес не лише для дітей, а і для батьків.
Ділимось корисними ресурсами, що допоможуть батькам відволікти діток під час перебування в укритті 
- Видавництво Ранок БЕЗКОШТОВНО надає дитячі книги в електронному форматі! Просто заходьте на сайт БараБука https://bit.ly/35pwNKw та завантажуйте, щоб мати змогу читати з дітками навіть без доступу до Інтернету!
- У Telegram-каналі Павлуша і Ялуша можна завантажити аудіоказки, які також будуть доступні без Інтернету: https://t.me/pavlushaiyava
- Ще один Telegram-канал з аудіоказаками українською: https://t.me/kazky_ukr Усі аудіоказки можна завантажити і слухати без зв’язку.
- Yakaboo відкрили безкоштовний доступ до аудіо- та електронних книжок в мобільному додатку: https://bit.ly/3CcZG92
- Нова Українська Школа організувала серію пізнавальних онлайн-зустрічей із вчителями. Розклад зустрічей оновлюється щодня https://bit.ly/3sDR87P
- MEGOGO відкрили безкоштовний доступ до мультиків, фільмів та аудіоказок https://bit.ly/35KLwjg
22 гри зі словами для розвитку мовлення, логіки та асоціативного мислення
Якщо маленька дитина реагує на вибухи плачем, спробуйте ці рекомендації:
1. Привчити дитину до навушників чи беруш для вушок. Страх - це природня захисна реакція на сигнал тривоги, який треба мінімалізувати: міцна шапочка і вата до вух знизять потужність звуку. При можливості закривайте вушка малечі ще і своїми руками. Так робили наші бабці в часи війни.
2. Важливо прив’язати навколо себе дитину або міцно притуляти до себе. Візьміть м’яку ковдру та замотайтеся разом з дитиною. Малеча не має відчувати, що вона сама, так вона автоматично регресує.
3. Намагайтеся контролювати власний стан. Дитина дуже сильно відчуває ваш стан і реагує на вашу реакцію. Тож, в складній ситуації починайте вібрувати голосом на будь-який звук А, О, У: максимально довгий видох із звуком на одному вдосі. Ця проста вправа забезпечить сірий шум, який автоматично заспокоює дитину.
4. Співайте колискові не дитині а собі, щоб сповільните серцебиття. Так дитина відчує, що ви спокійні та буде стабілізуватися сама.
5. Давайте пити водичку як тільки малеча починає плакати намастіть її губки якимось смаком (мед, джем і т.д.). Так дитина розсіює увагу та змінює стан.
6. Робіть якісь патерні, повторюючі рухи або починайте інтенсивно махати рукою чи головою. Це приверне увагу дитини до зовнішнього та відволіче від власної тривоги.
7. Важливо! Дітей до 2.8 років повинні стабілізувати дорослі, їх мозок ще не сформував систему саморегуляції. Істерика в малечі може призвести до негативних наслідків в організмі або тимчасового підвищення температури тіла.
8. У час спокою робіть з дитиною солені ванночки для ручок і ніжок. Просто пограйтесь - це знижує рівень стресу як у мами так і у дитини. Морська сіль допомагає знизити рівень стресу та тривоги.
9. У стресовий період організм кожної людини вимагає велику кількість магнію. Внесіть цей елемент у свій щоденний раціон як харчову добавку або їжте більше горіхів, бананів, бобових, броколі і т.д.
10. Якщо відчуваєте, що самостійно не здатні заспокоїти дитину, через власний стан, краще передайте її людині, яка у даний момент емоційно більш стабільна.
**ЯК ПІДТРИМАТИ ДІТЕЙ У ЦЕЙ НЕПРОСТИЙ ЧАС ВІЙНИ**
5 порад для батьків
1. **Бути поруч**: пам’ятайте, ми є головним джерелом підтримки для наших дітей. Тому відчуття нашої люблячої присутності – це найголовніший «термостат безпеки» для їхньої душі. Бути поруч – це про дотик і обійми, про співдіяльність і про казку разом – де б ми не були – у ліжку чи в бомбосховищі… Це про добрий погляд, це про уважність і любов… І теж про чутливість до того, коли дитина цього потребує, а коли вона хоче побути наодинці.
2. **Бути прикладом**: більшість способів давати собі раду з викликами передаються дітям через те, що вони дивляться і наслідують, як пораємося ми. Тож нам важливо бути свідомими цього. І ділитися, говорити з ними про те, що нам допомагає… І звісно це не означає, що ми маємо бути «ідеальним» прикладом – бо стійкість, це не про те, щоби ніколи не падати, а про те, щоби вставати знову і знову…
3. **Спілкуватися**: це так важливо для дітей, щоб ми допомагали їм розуміти, що відбувається і як нам вистояти у цій війні – на макро-рівні як народу, і на мікро-рівні як сім’ї. Це означає говорити з дітьми з повагою до їх внутрішньої мудрості, бажання і потреби розуміти. Це означає теж слухати, що говорять вони, і слухати те, про що вони мовчать… І відповідати – як можемо – бо не завжди ми знаємо відповіді і у цьому теж важливо бути чесними. Це не означає теж втішати дітей «псевдооптимістичними» сценаріями, бо ми свідомі, що дорога до Перемоги може бути довгою і на ній може бути багато болю і втрат. Але це означає передати їм віру, що з Правдою ми обов’язково і неминуче переможемо і наша країна буде вільною і щасливою!
4. **Задіювати**: ми не знаємо, наскільки довгими будуть ці випробування війни – але час життя безцінний – і ми маємо жити, що б не було - ми маємо Жити. І звісно, ми не можемо не слідкувати за новинами, але ми не потребуємо бути безперервно в новинах – треба зосередитися на корисній дії. Для дітей, звісно, ці дії дуже різні і залежать від того, де ви зараз: вдома, у бомбосховищі і т.д. – це і вчитися, і малювати, читати/слухати казки, гратися (у різні способи, і не лише в телефоні – є стільки стосункових ігор), допомагати по дому, молитися, робити добрі справи, займатися спортом і т.д. Корисна діяльність приносить добрий плід, вона зосереджує увагу і допомагає інтегрувати енергію стресу. І вона важлива не лише дітям, але й нам дорослим…
5. **Відновлюватися**: це випробування може бути тривале, а відтак брати чимало нашої енергії – а тому ми потребуватимемо часу на регулярне відновлення сил. І ми, і діти. А тому так важливо мати в режимі дня ті активності, які поповнюють сили – як заряджання телефону – коли стрес є більшим, заряджати треба частіше і мати додатковий «павербенк». Тож подбаймо, щоби у режимі дня дітей обов’язково були і сон, і добра їжа, і час на гру, на домашніх улюбленців, на рухову активність, і обов’язково щоденний дотик до чогось, що є Світлом (казки, історії, краса, сповнені світла люди і т.д.), і що нагадує їм у ці темні часи – що є Світло - правди, любові, мужності - і це Світло неминуче переможе, бо воно непереможне…
Якщо в сім’ї дитина з інвалідністю, то екстрені ситуації й навіть перебування вдома під час воєнного стану вимагає значно більше витримки та психологічного ресурсу. Проте, це стосується будь-якої ситуації, коли є дитина з інвалідністю чи особливими освітніми потребами. Тож до всіх порад щодо підготовки до надзвичайної ситуації потрібно включити ще кілька пунктів. Зокрема, до тривожної валізки, окрім базових речей має додатися низка інших речей. Ось про що потрібно пам'ятати батькам, які виховують дитину з інвалідністю:
1. Стратегічна аптечка на 3-4 тижні з найбільш необхідними ліками, особливо якщо стан здоров’я вимагає їх регулярного вживання. Якщо ви цього ще не зробили, то варто створити невеличкий стратегічний запас медикаментів, щоб їх вистачило на 3-4 тижні.
2. Спеціальне харчування для дитини, якщо вона має певні особливості харчової поведінки (суміші, пюре тощо);
3. Засоби гігієни для дітей, які мають труднощі з туалетом: памперси, одноразові пелюшки, засоби від пролежнів та опрілостей;
4. Спеціальне обладнання. Якщо є потреба і можливість, під час евакуації варто взяти спеціальні ліжка, ноші, крісла колісні тощо.
Щодо дітей, які мають розлади аутичного спектру та/або психічні порушення розвитку, тут варто якомога заздалегідь підготуватися до ситуацій, коли будуть чутні вибухи або доведеться спускатися у бомбосховища. Батьки, які пережили такий досвід у 2014-2015 роках радять:
Збудувати халабуду з ковдр і подушок у куті будинку чи квартири, де стіна не є несучою і періодично привчати дитину накриватися та перебувати там по кілька (десятків) хвилин там. Якщо буде надзвичайна ситуація, то потрібно сховатися у таке міні-укриття.
Навушники для сенсорно чутливих дітей. Користуйтеся ними і привчайте дитину, якщо цього ще не відбулося.
Зберігати спокій. Діти з розладами аутичного спектру ДУЖЕ сильно реагують на настрій, поведінку, слова батьків. Вони все віддзеркалюють. Тому найважливіше – самим бути спокійними, впевненими, не панікувати і не проявляти ЖОДНИХ надмірних емоцій. Ви маєте бути такими як завжди.
По можливості, дотримуйтесь режиму дня. Рутина – дуже важлива! Коли немає необхідності йти в укриття - готуйте їжу, прибирайте, читайте книжки – робіть все, що ви робите кожного дня.
Дякуємо за розробку рекомендацій нашому партнеру Onufryk Marianna, керівниці ГО "Соціальна синергія" та "Родина для осіб з інвалідністю".
